Почесний президент СК Дніпро-1 Юрій Береза розповів про ситуацію у дніпровському клубі.
– Які плани у команди на зимові збори та трансферне вікно?
– Почнемо з того, що зараз в нашій команді зібрані одні з найкращих українських футболістів, і у нас дуже гарно попрацювала молодіжка, у нас підперта головна команда за допомогою молоді, яку ми можемо зараз підтягувати і я хочу зробити окремий реверанс тим, хто працює з молоддю.
Так, вони ще молоді, але вони вже демонструють серйозні результати, вони стали конкурентами беззаперечним лідерам молодіжного чемпіонату: Шахтарю, Динамо й Руху. Звичайно, в ідеалі молодь повинна підпирати основну команду та стукати в її двері. Дуже важливо, чи є перша команда і де ця команда знаходиться, якщо вона базується в Дніпрі, то кожен хлопчик який ганяє м’яча у дворі, на поляні, він знає, що він виросте і якщо в нього є талант, то він завжди зможе засвітитися у першій команді. Прекрасний приклад: Супряга, Назаренко, Рубчинський. Але для цього, на дитячому рівні не повинно бути ніякої корупції, це задача, у тому числі, голови УАФ.
– Чи спілкувалися ви з Юрієм Максимовим, щодо планів на весняну частину?
– Так, звичайно, я спілкувався з Юрієм Вільйовичем, як я вже казав, він – це знахідка, це його команда, тому я вважаю, що зараз йому не треба заважати. Зараз він приводить команду до відчуття реальності. Як мотиватор, Юрій Вільйович дуже сильний, звичайно, в нього є і слабкі й сильні сторони, але я скажу так, якщо він захоче, то в цього тренера буде дуже велике майбутнє.
Якби Максимов прийшов до нас раніше, після Йовічевіча, то наші здобутки могли б бути кращими. Але зараз є як є: Максимов – головний тренер команди, й він готує Дніпро-1 до другої частини чемпіонату, в нього стоїть головне завдання – єврокубки.
Особисто я вірю в тренера і в футболістів. Питання про продаж наших гравців під час зимового трансферного вікна не стоїть. Дуже багато журналістів зараз спекулюють на темі Піхальонка, Гуцуляка й далі нескінченно. Якщо ми отримаємо хорошу пропозицію із закордону, тоді ми будемо розмовляти. Дніпро-1 працює по принципу хорватських клубів – вирощуємо молодь, продаємо і з цього заробляємо. На квитках ми, на жаль, заробити не можемо, зараз два основних джерела заробітку: продаж молодих талановитих футболістів і єврокубки.
– Чи є у Дніпра-1 стратегія розвитку на найближчі 5-10 років?
– Зараз дуже багато форс-мажорів, перший та основний форс-мажор – це йо***тий сусід, і це буде дуже сильно впливати на український футбол до тих пір, поки в українські міста будуть летіти ракети, бомби та шахеди. Футбол, на жаль, залежний від цього і не може жити поза цим.
Футболісти також українці, вони також частина суспільства, зараз говорять про мобілізацію і про те що підуть всі, і тут головне зрозуміти на скільки підуть ВСІ та чи підуть всі? Суспільство спитає, а футболісти чому не йдуть? Наскільки це сприйме суспільство? Футболісти та футбольні клуби не можуть бути поза суспільством, якщо окупанти підійдуть до Дніпра, то що далі? Знову перевозити команду за кордон – ми вже це не витягнемо. До тих пір, поки в нас йде гостра фаза війни, ми можемо тільки ставити близькі плани на місяць-два-три.
Якщо країни заходу відмовляться від допомоги нам, тоді футболістам і всьому суспільству, і нам, і вам треба буде ставати до станка і робити патрони, снаряди. Не може частина країни воювати, а частина танцювати.
Ось, наприклад, Довбик і Ярмолюк допомагають батальйону Дніпро-1, і за це їм велика та окрема подяка, але ж їх прізвища також лунають в контексті, що вони ухилянти та поїхали незаконно.
– Комерційний директор Дніпра-1 В’ячеслав Фрідман казав, що дуже активно розглядалася кандидатура Дмитра Михайленка на посаду тренера, наскільки це відповідає дійсності?
– Коли Михайленко пішов, я ще тоді сказав, що він свого останнього слова ще не сказав і у нього був шанс, можливо він ще не готовий до цього. Розглядався і Михайленко й іноземні спеціалісти, але це все ще фактор війни. З іспанським фахівцем були попередні домовленості, але потім стався приліт по дніпровському автовокзалу… Про що можна говорити?
– З’явилась інформація, що шеф-скаут Гліб Корнієнко покинув СК Дніпро-1. Чи була можливість продовжити з ним співпрацю, чому було прийняте таке рішення і найголовніше, хто замість нього?
– Поки нікого немає, зараз розглядаються декілька відомих для вас прізвищ. Я хочу подякувати й Глібу Платову і Глібу Корнієнку за те, що вони як тандем відпрацювали дуже добре. Я думаю, що в них велике майбутнє. Дніпро-1– це не клітка, це місце, де кожен може себе розкрити та піти далі. Обидва Гліби саме це й зробили, і я бажаю їм тільки всього найкращого у кар’єрі.
Ще раз кажу, що, на жаль, сьогодні український футбол і будь-які клуби дуже сильно залежать від ситуації на фронті, зокрема на східному і південному та на інших, які може відкрити дебільний сусід.
Слава Богу, що ми збереглися так, як ми збереглися, але ж бачите, що і клуби, і збірна втратили очки в таблицях коефіцієнтів УЄФА і ФІФА. За великим рахунком, зараз національна команда виїжджає за рахунок легіонерів в топ-чемпіонатах. Раніше легіонері буде вкрапленням, доповненням, а основа була з УПЛ, зараз навпаки.
– Але тоді й зарплати були зовсім інші, ніхто не хотів переїжджати за кордон, бо тут пропонували набагато вигідніші умови, наприклад, про це казав Хачеріді.
– Ми повертаємося до того, що футбол повинен стати чистішим, починаючи з дитячого. Війна – шанс для очищення, не тільки для суспільства, а і для футболу також.
– Раніше у футболістів були роздуті зарплати, через що їх ненавиділи, так само як і депутатів чи суддів. Зараз середній український футболіст отримує, як рядовий айтівець. Зарплати стали більш людяні, більш українські.
– Таке відношення до них було, бо вони й поводили себе не гідно, якщо чесно. Зарплати стали більш реальними. Хочу сказати, що усім футболістам до цього треба звикнути. Не важливо, хочуть вони, чи ні, це факт, що до кінця війни так буде. До того ж варіант загальної мобілізації ніхто не скасовував. От молодих динамівців спіймали у нічному клубі, ну це ж неправильно. Через це також у суспільстві виникає нерозуміння, а нам треба навпаки об’єднуватися.
Футбол повинен об’єднувати, футбол повинен надихати. От чому я звертаюся, і через вас у тому числі до футболістів, бо вони повинні надихати. Завдяки тому, що вони можуть грати добре, зокрема і на міжнародному рівні, вони можуть звертати увагу на те, що у нас у країні важка війна, а не навпаки відштовхувати, мовляв, у вас футболісти поводять себе так, значить у вас усе добре, вам допомога не потрібна. Давайте так, що зробили публічні особи Ізраїлю, коли почався у них цей конфлікт, вони перші пішли по світу збирати гроші на підтримку ЦАХАЛу та Ізраїля, а найголовніше, що вони робили це самостійно, свідомо.
